Коли я вперше потрапив в Пласт і подивився як таборують старшопластуни, юнаки та юначки, то відразу в очі кинулись 2 речі:
- Пласт має гарний потенціал для зрощення лідерів, які можуть змінювати реальність на кращу для суспільства в цілому
- але попри методу виховні процеси рухають Пласт в зворотньому напрямку через сильний вплив Радянської системи виховання яка досі нікуди не ділась, яка мігрувала в Пласт і витиснула пластову методу.
В результаті з Пласту виходять гарні законослухняні громадяни, але Пласт що разу не досягає мети — виховати провідників, які вміють вести за собою, які вміють встановлювати власні правила гри, та створювати нові закони для суспільства на благо суспільства.
Різниця напрямку руху між двома підходами виникає через те, що кожен з підходів має на меті отримати різний результат. Радянська система теж має гарну мету — виховати суспільство де кожен член цього суспільства буде на своєму місті, гвинтиком в великій системі. Сам підхід мав навчити людину строго дотримуватись правил, які направлені на «благо суспільства» але не піддавати ці правила сумніву або критиці. Час показав що даний підхід приводить до деградації суспільства в цілому через суспільну імпотентність. Відсутність своєчасної зміни законів на вимогу сучасності відкидає суспільство в минуле.
Досвід роботи в великих закордонних компаніях на керівних посадах дав мені змогу побачити інший світ, побачити лідерів які вміють впроваджувати зміни Світового масштабу, зрозуміти процеси які утворюють(запалюють) таких лідерів за 2-3 роки з звичайних людей. Пощастило приймати участь в цих процесах, які утворюють з команд єдиний живий організм, що саме по собі є великою цінністю. І вже цей живий організм народжує лідера, який виходить з команди і утворює нові.
Повертаючись до різниці метод, «інша» метода базується на вихованні різних ступенів відповідальності(1) через розширення свободи дій. Цей процес має бути контрольований, але без права втручання в рішення команди. Дуже схоже, як мало б бути в Пласті?:
- гурток (банда) займається самостійною роботою і приймає самостійні рішення за які несе власну відповідальність
- впорядник/зв'язковий не втручається в рішення прийняті юнаками, лише задає напрямок руху, контролює, та допомагає лише за умови, якщо юнаки звернулись за допомогою.
Такий Пласт теж існує поруч з тим, де виховники займаються аніматорством, беруть всю відповідальність за юнаків на себе таким чином не даючи змоги юнацтву приймати самостійні рішення.
В процесі спілкування з Захаром Маковським, Богданом Іванко, ... виникло розуміння причин проблеми, те що проблема може бути вирішена лише системним підходом, та з'явилась ідея Середи Впорядника як одної невеликої складової по подоланню цієї проблеми.
Будь-яка проблема має безкінечну кількість варіантів вирішення. Досвід підказує вирішувати спершу ту частину проблеми, яка пов'язана з комунікацією. Зазвичай лише системне налагодження комунікацій сприяє вирішенню більшої кількості проблем.
На той час, мені як виховнику, були відомі лише наступні канали спілкування виховників:
- Вишколи для виховників, але їх мало, більшість разові
На той час я бачив, але не приєднувався до закритої групи в фейсбук КВ УПЮ України через не дуже прозоре формулювання інформації про групу. Коли я зрозумів в розмові з іншими пластунами, що ця група призначена для спілкування виховників, то приєднався і спробував переконати Виховні Частини УПЮ, що потрібно налагодити системний процес приєднувати нових виховників до групи. Мені не вистачило аргументів переконати в цьому, що це можна зробити відносно дешево, можливо через те що я не знаю всіх особливостей діловодства в Пласті.
